Ліга Європи

В четвер, 16 липня, донецький «Металург» першим з українців візьме старт в новому європейському клубному турнірі – Лізі Європи. Підопічні Миколи Костова вдома приймуть білоруський МТЗ-РІПО (Мінськ).

Ви можете сходу повністю розшифрувати цю назву - МТЗ-РІПО? Я не зміг. Виявляється, заснований в 2001-му році клуб називається по-простому, без надмірностей: Мінський тракторний завод – Республіканський інститут підвищення освіти.

Відразу згадалося, що колись, дуже давно, на телебаченні не було реклами. Багато з читачів, напевно, і не пам'ятають ті благословенні часи. А коли «двигун торгівлі» почав завойовувати блакитні екрани, то одним з перших роликів була прекрасна реклама заводу вентилятора. Вентилятори жодним чином не стикуются з тракторами – але ностальгія...

А ще можна пригадати стрічку з Висоцкого – «...интеллекты разные у нас. Повышай своё образованье!»

Ну гаразд.

Що не говорити, а в другому відбірковому раунді Ліги Європи якщо і попадаються такі суперники, яких варто по-справжньому побоюватися, то не в нашому випадку. Так, до МТЗ-РІПО слід віднестися з повагою – але і тільки. Якщо сенсація, не дай Бог, все ж таки трапиться, то гримне вона чистіше дніпровською «Беллінцони» і винні в ній будуть виключно футболісти і тренери донетчан. Втім, я практично упевнений, що такий поворот подій виключений.

Мінському клубу від народження вісім років. Заснований він, як вже було сказано, в 2001 році в результаті об'єднання мінських команд ФК «Трактор» і «Трудові РЕЗЕРВИ-РІПО». У вищій лізі чемпіонату Білорусії з 2004 року. Має дитячу футбольну академію, з якої, судячи з усього, і живе (та і взагалі ФК створювався з думкою створення в столиці сучасної футбольної школи. Вінцем дитячий-юнацької піраміди повинна була стати професійна команда). Нині з півтора десятки вихованців клубу притягуються в різні збірні країни, але особливого збагачення щось не мають – пишуть про якісь фінансові проблеми клубу...

Та і в чемпіонатах така стратегія розвитку МТЗ-РІПО приносить не дуже вражаючі плоди. Всього лише двічі (у 2005-му і 2008-му) команда у впертій боротьбі ставала бронзовим призером, ще двічі (що цікаво, в цих же роках) вигравала національний Кубок. Це вже вагоміші досягнення, завдяки яким мінчани пробивалися в єврокубки.

Обидва цих «сплески активності» нерозривно пов'язані з ім'ям самого титулованого тренера країни – Юрія Пунтуса, що неодноразово очолював і національну збірну, і МТЗ-РІПО, який він то покидав, то повертався в нього. Він і зараз біля керма, цей 48-річний фахівець, що попрацював за своє життя в таких екзотичних місцях, як якутське «Динамо» (у 1993-му), нижнєвартовський «Самотлор XXI» (1994), «Рибак» (село Стародубське, Сахалін) (1995).

Що ж до відомих гравців, що виступали в команді, то тут варто пригадати про Вячеслава Гліба – рідного брата Олександра Барселони, про Артема Кінцевому, нині виступаючому в Росії за нальчикський «Спартак», а також Олегу Страхановіче і Артемі Федорченко. При них мінчани стабільно знаходилися біля підніжжя турнірної таблиці – особливо запам'ятався виступ колективу в 2006-му році, коли МТЗ-РІПО став найрезультативнішою командою вищої ліги. Кінцевий набрав кращий показник за системою «гол+пас» — 21 бал (12 голів, 9 пасів). Гліб (13+4) став п'ятим по цій номінації, а Страхановіч (9+9) — третім, попутно фінішуючи з кращим персональним рейтингом за версією «Прессбола». Тоді ж місце в воротах міцно застовпив голкіпер Олександр Суліма, він і зараз є основним.

Роком раніше завдяки завоюванню Кубка країни мінська команда вперше в своїй історії отримала право на виступ в єврокубку – Кубку УЄФА. У першому кваліфікаційному раунді вона зустрілася з колись грізним угорським «Ференцварошем» і пройшла його, на виїзді вигравши з рахунком 2:0, а удома поступившись – 1:2. але вже наступна стадія турніру стала для МТЗ-РІПО останньою. Чеський «Теплице» зломив опір білоруської команди, зігравши в Мінську 1:1, а удома лише на останній хвилині забивши вирішальний м'яч – 2:1. Правда, господарі ще і пенальті не реалізували.

У 2006-му році мінчани спробували виграти Кубок Інтертото. Спершу вони за підсумками двох матчів обіграли карагандинський «Шахтар» (5:1 виграли! Де? У Караганді!) а удома трохи розбазарили величезну перевагу – 1:3. Потім доля звела їх з російським ФК «Москва» і тут вже варіантів не було. 2:0, 1:0 на користь «старшого брата». Роман Адамов два голи з трьох забитих москвичами.

Проте, можна сказати, що МТЗ-РІПО потихеньку ставав завсідником єврокубків. У чемпіонаті країни-2007 команда, яку спершу очолював Андрій Зигмантович (той самий), а потім Юрій Пунтус, що повернувся на старе місце, зайняла лише п'яте місце. Зате в Кубку країни-2007/08 ніхто не зумів зупинити «трактористів», упевненою ходою тих, що дійшли до фіналу. ПМК-7, ФК «Гомель» і навіть сам чемпіон – Борисов БАТЕ – обіграний двічі, не склали конкуренції МТЗ-РІПО. У фіналі суперник донецького «Металурга» зустрівся з тодішнім бронзовим призером, солігорським «Шахтарем», і виграв у оного з рахунком 2:1, знову пробившись до Європи.

Втім, виступ в Кубку УЄФА-2008/09 став дуже коротким. У першій же кваліфікації білоруський клуб склав зброю, поступившись словацькій «Жиліні». Удома була зіграна драматична гра, що закінчилася з рахунком 2:2. Гості врятувалися на 96-ій хвилині, реалізувавши пенальті. А в Словаччині гостям обов'язково потрібно було забивати, і до 91-ої хвилини нульова нічия дарувала білорусам примарну надію на підсумковий успіх. Але і тут сил на фініш не вистачило і гравець по прізвищу Йеж (на 96-ій хвилині в Мінську теж він забив!) остаточно розставив всі крапки над всіма буквами.

Зате в чемпіонаті-2008 було здобуто третє місце – і ось МТЗ-РІПО знову намагається заявити про себе серед сильних футбольного світу цього. Як бачимо, максимумом для команди є подолання одного відбіркового раунду. Якусь «Сутьеську» мінчани вже вибили, відповідно, пора і честь знати. Подивимося, як воно вийде, тим більше що українські клуби, загалом, непогано грають проти білоруських. У трьох матчах здобуто дві перемоги. Лише донецький «Шахтар» у колись давно поступився дома команді «Атака-Аура» (1:2). Було це в рамках групи Кубка Інтертото, яку гірники тоді завалили. А в сезоні-2007/08 одеський «Чорноморець» упевнено переміг солігорський «Шахтар» - 4:2, 2:0...

Словом, не бачу я, з чого б це донецькому «Металургові», поступатися дорогою «трактористам». У поточному чемпіонаті суперник команди Костова йде 11-м з 14-ти команд. Від третього місця, яке, як ми знаємо, є поки що межею досягнень, його відокремлює вісім очок, зате від 13-го – всього два. З 15-ти м'ячів, забитих всією командою, на рахунку грузинського півзахисника Гиві Кварацхелія – аж сім! За ним потрібне око за око, виходить. Є перед першим матчем з донетчанами і втратою: як повідомляє офіційний сайт команди, не зможе зіграти гвінеєць з гучним ім'ям Абубакар Камара (але не той, не «Тіті»). У нього виникли проблеми з оформленням візи і до України команда відлетіла без африканця. Окрім Камара, список гравців можна пробігти по діагоналі – хіба що хавбек Микола Риндюк, його колега по амплуа бразилець Рафаель Ледесма та ще воротар Денис Дечко можуть претендувати на увагу.

Останній заінтригував особисто мене тим, що я спершу прочитав його як «Денис Дедечко» і на деякий час впав в ступор. Але екс-гравець київського «Динамо», на яке свого часу покладалися величезні надії (ех, багато на кого вони покладалися...), зараз виступає у Владивостоку за тамтешній «Луч-Енергію».

Наприкінці я відзначу, що розсудить «Металург» і МТЗ-РІПО німецький суддя Бабак Рафаті, в Германії що має скоріше негативну репутацію. «Кіккер», наприклад, в минулому сезоні йому раз у раз «п'ятірки» ставив – по-нашому «двійки» - а в одному з матчів другої бундесліги і зовсім «шестірку» вліпив. Отже з можливих суддівських ляпів дивуватися не варто.

Свої домашні матчі МТЗ-РІПО проводить на стадіоні із зрозумілою назвою «Трактор», який вміщає 17 600 глядачів. Під час Олімпіади 1980 року, між іншим, ця арена стала олімпійською резервною. Але до мачта-відповіді, який має пройти тут, ще потрібно дожити. І бажано, щоб все було вирішено (у нашу користь, звичайно) вже в найближчий четвер...